я. Контингент жандармської залізничної поліції того часу складали 44 генерали і офіцери, ЗО вахмістрів і майже 900 унтерофіцерів.
   Стаття 692 Зводу військових постанов проголошувала, що ЖПУЗ «мають усі обов'язки і користуються усіма правами зовнішньої поліції, беручи участь в охороні зовнішнього порядку і в попередженні та припиненні порушень «громадських благочинь і безпеки на певних районах залізниць».
   Крім цього завдання, залізничні жандарми здійснювали ще ряд функцій. Зокрема, на них покладався нагляд за особистим складом службовців залізниць. Так, згідно з Циркуляром Департаменту залізниць Міністерства шляхів сполучення від 1 травня 1889 р. приймання на службу залізничних агентів мало здійснюватися лише за погодженням з начальниками ЖПУЗ. З часом жандармам доводилося звертати дедалі більше уваги на робітників залізниць.
   Однією з найпослідовніших буржуазних реформ 60—70х років була судова реформа 1864 р. Колишній становий, повністю залежний від адміністрації, пройнятий духом формалізму суд замінювався судом, який грунтувався на буржуазнодемократичних принципах; безстановості, незалежності, змагальності, гласності тощо. Дореформене судочинство в Російській імперії пронизували так звані інквізиційні засади: таємне, письмове провадження, формальна оцінка доказів, нерівність сторін, що випливала зі станового походження. Існувала громіздка судова система з численними інстанціями. В її діяльності часто царювала кричуща сваволя.
   Підготовка і проведення судової реформи в Російській імперії затяглася на кілька років. Тільки Державна рада розглядала проект статуту цивільного судочинства майже два роки. Відсутність необхідних юридичних традицій у дореформеному судочинстві і нагальна потреба реформи суду в умовах скасування кріпосного права примушували самодержавство шукати модель, яка б довела слушність на практиці. Такою виявилася система правосуддя, що існувала в буржуазних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>