е велика фабричнозаводська промисловість в Україні і після промислового перевороту продовжувала співіснувати з масою дрібних кустарноремісничих і мануфактурних закладів.
   § 2. Державний лад Реформи і контрреформи.
   § 2. Державний лад Реформи і контрреформи
   Широко визнано, що скасування кріпосного права в 1861 р. І І подальші реформи ознаменували в Росії перший крок на шляху перетворення феодальної монархії у буржуазну.
   Реформами 60—70х XIX ст. років у державний устрій Російської імперії було запроваджено окремі елементи буржуазної державності: створено виборні представницькі установи місцевого адміністративногосподарського управління (земські та міські органи самоврядування), виборні органи суду (мирові судді), закладено основи буржуазного судоустрою і судочинства, гнучкішими стали форми фінансового контролю і цензури, закріплено принцип всестановості в комплектуванні армії і діяльності установ народної освіти тощо. Ці реформи є буржуазними і тому, що вони враховували інтереси буржуазії і приватної власності, створювали сприятливі умови для розвитку торгівлі, промисловості та кредиту. Нові риси спостерігаються і в діяльності успадкованих від кріпосницької епохи установ: у міністерствах було проведено децентралізацію, яка супроводжувалася деяким розширенням повноважень місцевих органів; урядовий апарат дедалі більше рахувався з думками дворянської та буржуазної громадськості, що висловлювалися через періодичну пресу.
   Певні зміни відбулися і в складі бюрократії. її кількість зросла і досягла на початку XX ст. 385 тис. осіб (з них 161 тис. — класних чиновників). Серед вищої бюрократії знизився відсоток земельних власників (трохи більше 50%). Хоча у її складі, як і раніше, переважали дворяниурядовці, поряд з цим з'явилися і нові прошарки. Один з них становив так званий «третій елемент» — вільнонайманий персонал органів самоврядування (лікарі, вчителі, статистики тощо).

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>