я між промисловим і торговельним капіталом. Фабриканти часто самі налагоджували збут своїх товарів, а торговельний капітал ставав підґрунтям для створення нових промислових підприємств. Швидко збільшуючи торговельні обороти, використовуючи капіталістичний кредит, торгова буржуазія посіла в Україні досить видне місце.
   В Україні клас буржуазії формувався також з представників технічної інтелігенції і частково капіталістівіноземців, які переселялися в Україну і вкладали свої капітали у важку промисловість: вугільну, металургійну, машинобудівну.
   До буржуазії фактично належала і та частина дворянства, яка стала на шлях капіталізації своїх господарств, перетворюючись у власників промислових підприємств. Ці підприємці з числа дворян розширювали та удосконалювали своє виробництво, ставали членами акціонерних та майнових товариств, передусім у спиртогорілчаній, цукровій та борошномельній галузях.
   З розвитком капіталізму у сільському господарстві клас буржуазії почав поповнюватися вихідцями з селянського середовища. Сільська буржуазія, або заможне селянство, складалася з самостійних хазяїв, власників торговельнопромислових закладів, поєднувала у своїй господарській діяльності торговельне землеробство з промислами. З'явився особливий тип селянинапідприємця. Дуже інтенсивно відбувалися подібні процеси у Степовій Україні.
   Промисловий переворот, що завершився в останні десятиріччя XIX ст., подальший розвиток капіталізму в промисловості і торгівлі спричинили певні структурні зміни у класі буржуазії. Зростання машинної індустрії, небачена до того концентрація виробництва зумовлювали зосередження великих промислових підприємств в руках окремих капіталістів. Лідером буржуазного класу стає великий промисловий капітал, що підпорядкував собі і торговельний, і грошовий капітали. Саме внаслідок промислового перевороту завершилося формування промисловоторговельної буржуазії як класу.
   Проте

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>