осійське законодавство приділяло особливу увагу, приписуючи усім урядовим органам заохочувати молодих дворян до вступу на державну службу. Помісне і служиле дворянство призначалося на вищі державні посади. їх представники були членами Державної Ради, міністрами, губернаторами, обіймали впливові посади в придворних відомствах та ін., у певний спосіб впливаючи на характер діяльності російської бюрократії.
   Військова служба дворянства і в пореформені роки за традицією продовжувала вважатися найпочеснішою. Цього погляду дотримувався і уряд. «Покликанням, що історично склалося, нашого дворянства завжди було служіння державі, — зазначала у 1898 р. Особлива нарада у справах дворянського стану, — причому головним поприщем цього служіння споконвіку була служба військова. У давнину майже весь корпус офіцерів складався з дворян». Для дворян, які закінчили військову кар'єру, як і колись, широко практикувалося призначення на вищі цивільні посади.
   Військові перетворення у пореформеній Росії і, зокрема, реорганізація підготовки офіцерського корпусу, не знищили станові привілеї та пільги дворянства. Так, засновані у 1864 р. військові гімназії мали переважно становодворянський характер. Згідно з Положенням 1866 p., мета їх полягала в тому, щоб «надати дітям дворян, які призначаються на військову службу, підготовчу загальну освіту» і підготувати їх до вступу в училища. Випускники таких військових гімназій у першу чергу і без іспитів зараховувалися до військових училищ. При цьому дворянські товариства продовжували утримувати за собою ще до 1861 р. певну кількість вакантних місць для дворянських стипендіатів. Перетворення у 1882 р. військових гімназій в кадетські корпуси не змінило становища, бо кількість дітей осіб вищого стану досягала тут 80%, а в Пажеському корпусі частка вихованців з потомствених дворян досягла 100%.
   Частка потомствених дворян у загальній чисельності класних чиновників

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>