ям; Південь, який поділявся на КриворізькоПридніпровський район з розвинутою залізорудною та марганцевою промисловістю, металургією та машинобудуванням і Донбас — з розвинутою вугільною, металургійною промисловістю. Слід ще виокремити Харківський район (машинобудування, цукрова промисловість) та ОдеськоМиколаївський (машинобудування, суднобудування, харчова промисловість).
   Розвиток капіталізму супроводжувався в Україні швидким зростанням міст і міського населення. Саме в містах розвивалися промисловість і торгівля, працювала значна кількість ремісників.
   Узагалі з 1863 до 1897 р. чисельність міських жителів в Україні зросла з 1461,6 тис. до 2988,1 тис. осіб. Такі міста, як Київ, Харків, Катеринослав, Одеса, Херсон, Миколаїв та ін., стали не тільки значними промисловими центрами, а й великими культурними одиницями. У цих містах засновувалися торговельні біржі, здійснювалися оптові торговельні операції, налагоджувалася кредитна система, створювалися торговельні фірми. Центром оптової ярмаркової торгівлі став Харків, яскраво виражений торговельний характер мали Полтава, Житомир та ін.
   Швидкий розвиток капіталістичної промисловості, зростання міського населення, розширення внутрішнього ринку, збільшення зовнішньої торгівлі впливали на характер і структуру сільськогосподарського виробництва. Долаючи пережитки кріпосництва у вигляді поміщицьких латифундій, відробітків, викупних платежів тощо, капіталістичні відносини поширювалися на всі галузі сільського господарства, викликаючи зміни як у формах земельної власності, так і у взаємовідносинах різних соціальних груп у процесі виробництва. Землеробство України впродовж пореформеного періоду все більше втягувалося в торговельний оборот і поступово перетворювалося в капіталістичне.
   У другій половині XIX ст. в Україні відбувалися корінні зміни в розподілі земельної власності. З 1863 р. до 1902 р. у ринковий обіг в Україні надійшло

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>