ав застосування смертної кари за державну зраду, вбивство, підроблення грошей і підпал. Однак здебільшого імператор, користуючись правом помилування, заміняв смертні вироки позбавленням волі, що в умовах розкладу кріпосного ладу і зростання капіталістичних відносин мало забезпечити популярність абсолютній владі і зміцнити віру народних мас у доброго імператора. Так, з 1304 смертних вироків, винесених австрійськими судами до 1848 p., виконано лише 448, а решта замінили позбавленням волі на різні строки.
   Д. Революція 1848—1849 pp. У ЗО—40х роках XIX ст. з розвитком капіталістичних відносин, активізацією антикріпосницької боротьби розгорнувся суспільнополітичний рух усіх слов'янських народів Австрійської імперії. Він був спрямований проти кріпацтва, абсолютизму, на вільний національний розвиток усіх народів, у тому числі й українського.
   У середині XIX ст. на західноукраїнських землях, як і в усій Австрійській імперії, назріла революційна ситуація. 13 березня 1848 р. почалося повстання у Відні, 15 березня — в Будапешті, що призвело до повалення реакційного уряду Меттерніха і створення уряду з представників дворянства і ліберальної буржуазії. Імператор Фердинанд І був вимушений проголосити деякі буржуазнодемократичні свободи і пообіцяти конституцію.
   Звістка про революцію в березні 1848 р. донеслася до Галичини, Буковини і Закарпаття. Революційні події дістали підтримку всіх верств трудящих. В адміністративних центрах відбулися масові мітинги і демонстрації, почалося формування національної гвардії, визволення політичних в'язнів. Перед центральним урядом Австрії виникла загроза масового антифеодального селянського повстання. Для його придушення 17 квітня 1848 р. імператор підписав патент (указ) про ліквідацію панщини в Галичині з 15 травня, а 9 серпня чинність цього указу поширювалася на Буковину. Проте закон про ліквідацію панщини в Австрії імператор затвердив лише 7 вересня

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>