ини з 1774 р. до 1785 р. управлялася військовою владою. Воєнний стан вводився на окремих територіях і в першій третині XIX ст.
   Основними адміністративнотериторіальними одиницями Закарпаття були жупа і комітат. Існувало чотири жупи: Бережанська, Мармарошська, Ужгородська та Ужанська, на чолі яких стояли чиновники — жупани, котрі призначалися королем з вищої аристократії. У 40х роках XIX ст. канцелярії, що здійснювали політичне керівництво, очолювали наджупани, а виконавчі функції перейшли до піджупанів, які підпорядковувалися наджупану, а також міністерству внутрішніх справ. Жупи підрозділялися на комітати управління, до яких входило ЗО—40 осіб (окружні начальники, секретарі, касири, землеміри, збирач податків та ін.). Найнижчою посадовою особою був староста села, який призначався феодалом. Після реформи (1764—1772 pp.) старости обиралися на один рік.
   Крім адміністративнотериторіального поділу, в Закарпатті існував і територіальноекономічний — домінії. Останні об'єднували землі з містами і селами, які належали феодалу, церкві та державі. До складу домінії входила система «ключів», які складалися з кількох фільварків. Відомими були такі домінії, як Ужгородська, ВеликобичківськоМармарошська (державна), МукачевоЧинадіївська домінія графа Шенборна та ін.
   Місцевими органами самоврядування з дуже обмеженими повноваженнями були так звані представництва, але наприкінці
   XVIII ст. вони практично перестали існувати. Замість них створювалося комітатське зібрання як дорадчий орган при жупані. Воно складалося переважно із представників заможних прошарків населення.
   В. Суд. Особливу роль у захисті інтересів заможних класів відігравали судові органи. У перші роки після захоплення Австрією західноукраїнських земель на їхній території існувала, майже без змін, колишня судова система. Усі рішення державних судів виносилися від імені австрійської імператорської влади. Кожному надавалося

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>