, знову піддавали тілесному покаранню або тюремному ув'язненню.
   Чітко виражений класовий характер мали норми процесу, закріплені в розділі про судочинство з найнебезпечніших для держави злочинів — державних, проти віри тощо. Такі справи повинні були розглядатися «без малейшего промедления». Для їх розгляду за указом царя могли створюватися особливі верховні кримінальні суди, склад яких персонально визначався також царем. Такий верховний кримінальний суд судив, зокрема, декабристів під контролем імператора.
   Особливий порядок існував для розгляду справ селян, які виступали проти своїх поміщиків і чинили опір присланим для їх утихомирення військовим командам. їх судив військовий суд. Вирок такого суду після затвердження губернатором чи міністром внутрішніх справ виконувався негайно.
   Справи про «маловажные преступления» (дрібні крадіжки до 20 крб., легкі побої, пияцтво та ін.) вирішувалися у скороченому порядку поліцейськими чиновниками.
   Звід надавав право поміщикам чинити розправу за незначними злочинами, скоєними поміщицькими селянами.
   § 4. Суспільнополітичний лад і право на західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.).
   § 4. Суспільнополітичний лад і право на західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)
   Захоплення західноукраїнських земель Австрією. Наприкінці XVIII ст. майже усі західноукраїнські землі опинилися під владою Австрії. Захопивши за першого поділу Речі Посполитої 1772 р. Галичину, австрійський уряд потурбувався про узаконення цього реакційного акту. Відповідно до порад пруського короля Фрідріха і керівника російської зовнішньої політики* графа Паніна австрійський канцлер А. Кауниць доручив розшукати в архівах Австрії матеріали, які могли б будьяким чином виправдати безправний акт розділення Польщі й участі в ньому Австрії. Це завдання виконали придворний радник Розенталь, чеський архіваріус Коллар й угорський

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>