чи заводського люду власнику або управителю заводу, вчинена «целою артелью или толпою» каралася як повстання проти властей, тобто смертною карою.
   Розділ «О преступлениях и проступках против законов о состоянии» передбачав захист станових прав і привілеїв, охороняючи і закріплюючи становий розподіл людей у суспільстві. У цьому розділі була ціла глава «О преступлениях крепостных людей против своих господ». Виступи кріпосних селян проти своїх господарів прирівнювалися до повстання проти уряду. Будьяка непокора поміщику означала для кріпака покарання різками від 20 до 50 ударів. За подання скарги на своїх поміщиків кріпосні селяни каралися різками до 50 ударів. Перехід селян від одного володільця до іншого і перехід «в інший стан» без дозволу поміщика карався різками від ЗО до 60 ударів.
   X розділ містив норми про злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності приватних осіб. Умисне вбивство каралося позбавленням усіх прав станів і засланням на каторжні роботи довічно або на тривалі строки.
   Великий XII розділ був присвячений злочинам проти власності приватних осіб. Насильницьке заволодіння чужим нерухомим майном (земля, будинок тощо), здійснене озброєними людьми, каралося позбавленням усіх прав станів і засланням до Сибіру. За умисний підпал будьякого житлового будинку передбачалося покарання, пов'язане з позбавленням усіх прав стану і засланням на каторжні роботи у фортецю на строк від 8 до 10 років. Покарання посилювалося, якщо будівля належала церкві, імператору або членам його родини. Розбої, грабіж каралися позбавленням усіх прав стану і засланням на каторжні роботи у фортецях, заводах, рудниках на різні строки або довічно.
   Винні у крадіжці каралися залежно від обставин вчинення злочину засланням, ув'язненням у робітничі будинки, направленням у виправні арештантські роти і биттям різками.
   Все Уложення пронизував класовий принцип. Наприклад, адміністрація тюрми могла

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>