особливо у сфері цивільного права.
   Система Зводу була обговорена й затверджена Державною Радою 10 січня 1832 р. Основу структури Зводу становив поділ права на публічне і приватне, що грунтувався на передових західних концепціях, які йшли від римського права.
   Звід було видано в 15 томах, об'єднаних у 8 книг. Книга 1ша включала переважно закони про органи влади й управління та державну службу, 2га — статути про повинності, 3тя — «устав казенного управления» (статути про податі, мита, питтєвий збір та ін.), 4та — закони про стани, 5та — цивільне законодавство, 6та — «уставы государственного благоустройства» (статути кредитних установ, статути торговельні і про промисловість та ін.), 7ма — «уставы благочиния» (статути про народне продовольство, громадське піклування, лікарський статут та ін.), 8ма — закони кримінальні. Наголошувалося, що така структура Зводу має залишатися навіть у разі зміни змісту окремих законів. Цього принципу дотримувалися в усіх наступних перевиданнях Зводу (1842 і 1857 p.).
   Будучи у своїй основі феодальнокріпосницьким, Звід, завдяки його упорядникам на чолі зі Сперанським, певною мірою враховував інтереси буржуазії, яка розвивалася. Це особливо помітно в системі і змісті X тому Зводу, присвяченого цивільному законодавству.
   Після видання Зводу передбачалося приступити до третього етапу систематизації права — створення галузевих уложень, які б містили не тільки старі норми, а й нові, які б відбивали розвиток права. ПЗЗ і Звід були лише інкорпорацією. Створення уложень передбачало кодифікацію, тобто не тільки упорядкування старих норм, а й доповнення, зміну їх за сутністю. Проте саме цього й не хотів імператор Микола І.
   Плануючи створення Уложення, Сперанський аж ніяк не посягав на засади феодалізму. Він просто прагнув привести законодавство Російської імперії у відповідність до вимог життя. Новели у праві мали не підривати, а зміцнювати феодальний

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>