истематизації права України у 1811 р. був перекладений російською мовою і виданий «Литовський статут російської редакції».
   У цілому робота систематизаційної комісії першого десятиріччя XIX ст. була дуже продуктивною. Під керівництвом видного державного діяча М. М. Сперанського були підготовлені проекти цивільного, кримінального і торговельного уложень. Однак реакційне дворянство угледіло в них вплив законодавства французької революції, передусім французького цивільного кодексу 1804 р. Як наслідок, систематизаційні роботи були призупинені, Сперанський потрапив у немилість.
   У 1826 р. в умовах нової політичної ситуації була поновлена робота щодо систематизації права з метою зібрати всі закони Російської імперії й уніфікувати російську правову систему в масштабах усієї країни, звісно, включаючи й Україну. Ця робота під керівництвом М. А. Балудянського була доручена другому відділенню власної його імператорської величності канцелярії. М. А. Валудянський (1769—1847) був висококваліфікованим економістом і юристом, доктором права, професором, деканом Юридичної академії у м. Надьварді (Угорщина). Олександр І запросив його на наукововикладацьку роботу в СанктПетербург. У 1819—1821 pp. M. А. Балудянський був першим ректором Петербурзького університету, а з 1825 р. — радником Миколи І з правових питань. Безпосередньо роботу відділення очолив М. М. Сперанський, з ім'ям якого традиційно пов'язують першу в Росії кодифікацію права.
   Першим завданням щодо систематизації права стала підготовка Повного зібрання законів Російської імперії (ПЗЗ) — найповнішого збірника законодавчих актів, розміщених у хронологічному порядку за номерами і датами затвердження кожного акта царем. Перше видання ПЗЗ було здійснене в 1830 р. Воно складалося з 46 томів, до яких увійшло понад 50 тис. нормативних актів, у тому числі усі договірні статті між Україною і Росією, а також найважливіші акти, що стосувалися

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>