ому, щоб «...поширювати російську культуру і російську народність у спольщеній Західній Росії».
   Збройні сили. Для підтримання своєї влади Росія дислокувала в Україні значні збройні сили. їх утримання покладалося на місцеве населення, переважно на селян. Кількість російської армії в Україні постійно зростала.
   Військові поселення, що сприяли військовому потенціалу Росії, здебільшого розташовувалися в Україні. Вже згадувалося про те, що у 1817—1825 pp. у СлобідськоУкраїнській, Катеринославській та Херсонській губерніях було дислоковано 16 кавалерійських і З піхотні полки військових поселенців. У 1837 р. в Київській та Подільській губерніях було створено п'ять нових округів військових поселень.
   Передбачалося невпинне зростання кількості військових поселенців, діти яких з семи років ставали кантоністами, тобто учнями військових шкіл. З 12 років вони зараховувалися до резерву, а з 18— до військових частин.
   Київ — адміністративний центр однойменного генералгубернаторства — перетворювався також у військовий центр. До нього передислокували з Могильова штаб першої армії, де було збудовано могутню фортецю.
   Крім армії, власті на місцях спиралися на силові охороннонаглядові органи — жандармерію і поліцію, які перебували у їхньому розпорядженні. В Україні в 30ті роки XIX ст. було створено Одеський жандармський округ, а у великих містах збільшили чисельність жандармських команд. Нагадаємо, що стани, на які поділялися повіти, очолювали поліцейські пристави.
   Протягом першої половини XIX ст. російський уряд двічі намагався поновити в Україні козацькі полки. Але це була спекуляція на національних почуттях українського народу в обставинах, коли Росія мала потребу у високопрофесійному військовому досвіді.
   Уперше козацькі полки почали створюватися у 1812 р. для боротьби з навалою Наполеона. На Правобережжі сформували чотири полки (3000 козаків), а на Лівобережжі — 15 (18000 козаків).

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>