ими були сусідні держави, що претендували на українські землі, могутнім був натиск Російської імперії.
   Незважаючи на трагічну долю, Українська козацька держава аж до 80х років XVIII ст. — це надзвичайно важлива епоха в історії українського народу. Саме українська козацька держава після занепаду ГалицькоВолинського князівства, а потім у часи «Руїни», з відривом Правобережжя і поверненням його під владу Польщі, стала головним місцем національнодержавного життя усіх українських земель. У Гетьманщині впродовж усього часу її існування був своєрідний демократичний у своїй основі державний устрій. Хоча царський уряд урізав автономію, але у свідомості народних мас зберігалась ідея демократичності і незалежності Української держави, почуття любові до своєї батьківщини. І коли, наприкінці XVIII ст., багатьом здавалося, що українське національне життя померло, саме на основі національнодержавних традицій попереднього часу починалося нове відродження національної самосвідомості українського народу, що супроводжувалося формуванням самобутньої правової системи, яка тривалі роки існувала у формі українського звичаєвого права, втілювалася в нормативних актах місцевих органів влади в Україні, праві місцевого самоврядування, військовому козацькому праві. Про розвиненість українського права свідчать результати кодифікаційних робіт, розпочаті у 30х роках XVIII ст. під час гетьманування Данила Апостола, коли було розроблено низку оригінальних за формою і змістом пам'яток права, зокрема «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. — проект першого Кодексу українського права, який фактично став збірником чинного до кінця XVIII ст. права в Україні.
   ЧАСТИНА ДРУГА.
   ЧАСТИНА ДРУГА
   У книзі розповідається, як відбувався процес утвердження національної самосвідомості українського народу, ідей відтворення української державності. Особлива увага приділяється періоду буржуазнодемократичної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>