вали і земські суди, які складалися з управителя маєтка, представника комітатської влади, алішпана і запрошених сусідівфеодалів. Навіть у XVII ст. в їхньому складі ще трапляються засідателі. Земський суд був апеляційним органом щодо рішень сільського старости, ради містечка, а також суду управителя.
   Право. У феодальній Польщі джерелами права, що діяли і на західноукраїнських землях у XVII—XVIII ст., були звичаї, пристосовані до умов середньовічного станового суспільства, нормативні акти Литви і Польщі, в тому числі привілеї, які видавалися групам осіб або цілим станам, містам тощо (розподілялися на жалувані, пільгові й охоронні), постанови, статути, ордонанси тощо.
   Важливим джерелом права було Магдебурзьке право. У другій половині XVII—XVIII ст. були здійснені перші переклади Магдебурзького права українською мовою. Однак найважливішим джерелом права були Литовські статути та ін.
   На Закарпатті діяли закони короля і Державних зборів, королівські грамоти та ін. У XVI ст. королівські закони й декрети були кодифіковані (закони аж до 1830 р. писали латинською мовою; до 1572 р. — існували в рукописному вигляді. Саме в цьому році з'явився перший надрукований закон). У 1584 р. з'явилася перша систематизація законів, потім у 1628 p., далі — в 1653, 1668 та 1696 pp.
   У 1619 р. з'явився перший свого роду процесуальний кодекс, в якому був підсумований порядок і спосіб судочинства. Доповнили його в 1699 р. В Угорщині і на Закарпатті діяли норми звичаєвого права, неабияке значення мала й судова практика, зокрема, верховних судів. На неї посилалися нижчестоящі суди. У 1723 р. були навіть зібрані і видані рішення верховних судів.
   У другій половині XVIII ст. зусиллями імперської, антинаціональної політики російського царату було ліквідовано найцінніше завоювання українського народу — його національну державність, яка проіснувала 135 років (1648—1783 pp.). Одним із відчутних ударів,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>