руги на чолі з фесолгабіро, а округи — на райони або циркули. В кожному окрузі налічувалося 2—3 циркули. На чолі стояв начальник, який вважався заступником фесолгабіра. Останній був не тільки адміністраторомуправлінцем, а й вершив суд в окрузі.
   Міста в Угорщині були королівськими, такими, які користувалися самоврядуванням (виборний муніципалітет, міська рада, міський голова — біро, або бургомістр) та сільські містечка, що перебували під владою феодалів.
   Села (общини) також були державні, підпорядковані скарбниці, і приватновласницькі. Але навіть останні мали певне самоврядування. На чолі общини стояв сільський староста, який обирався населенням із запропонованих поміщиком кандидатів. Він же вершив суд з виборними присяжними. Селяни обирали й письмоводителя— нотаря.
   В окремих гірських районах Закарпаття тривалий час зберігалися сільські общини, організація яких базувалася на волоському праві (тобто звичаєвому молдавському праві). їхніми органами були сільські збори і сільське правління на чолі зі старостою (конезем). Група таких сіл об'єднувалася під владою війта (войди).
   Суд. У часи польського панування, втім, як і угорського, і молдавськотурецького, суди на західноукраїнських землях мали чітко виражений становий характер.
   У Польщі шляхетськими судами першої інстанції були:
   1. Гродський суд, або замковий. Суд чинив одноособово намісник, староста або воєвода. Формальну сторону справи пильнував замковий суддя, канцелярію вів писар. Цей суд розглядав кримінальні справи, причому усіх вільних людей.
   Підкоморський суд. Діяв у кожному повіті. Розглядав земельні спори.
   Земський суд, або шляхетський трибунал (суддя, підсудок і писар). Розглядав в основному цивільні справи шляхти. Діяв у кожному повіті. Обирався шляхтою.
   Скарги на рішення цих судів розглядалися коронним трибуналом (заснований у 1578 р. Збирався двічі на рік у Любліні, для Великої Польщі — у Петркові).

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>