верховного судді і призначав усіх нижчестоящих суддівворників; логофет — державний канцлер; паркалаб — комендант фортець і укріплень та ін. Двірська знать входила до складу Двірської ради. Вона і вища феодальна знать у цей період значно обмежили раніше дуже широку владу господаря.
   В адміністративному відношенні Молдавія поділялася на округи. Буковина — на Чернівецьку і Сучавську округи. Чернівецьку очолював староста, Сучавську — паркалаб (Сучава була укріпленим містом). їхніми помічниками були логофети і ватамани. Округи поділялися на околи з намісниками на чолі, околи — на містечка та села (громади), якими управляли ворники і ватамани.
   Уся адміністрація утримувалася за рахунок зібраних з населення податків.
   Міста Молдавії мали своє самоврядуванні, але його контролювали державні чиновники. Це самоврядування виглядало так: міщани обирали міську раду у складі 6—12 каргарівбюргерів і начальника місташолтуза. Вони розпоряджалися міським майном, збирали податки, чинили суд.
   Закарпаття входило до складу Угорщини, яка, у свою чергу, в середньовіччя опинилася під владою Габсбургів. Воно мало свою систему управління.
   В Угорщині, як і в Польщі, главою держави був король. Щоправда, влада його була значно ширшою. Він особисто вирішував питання, що стосувались іноземних справ, військових, фінансових, він вносив, затверджував і оприлюднював закони та ін. Королівська влада була спадковою — як по чоловічій, так і по жіночій лінії (закон 1723 p.).
   Становопредставницьким органом були Державні збори, що складалися з двох палат — табул. У верхній палаті засідали великі світські й духовні феодали, вищі сановники. У нижній — по два представники від комітатів, вільних королівських міст і капітулів. Тут же засідали представники відсутніх магнатів, середні чиновники, судді та ін. Тобто збори не були «чистим» становим органом. Окремої палати міст не було.
   Збори обговорювали і ухвалювали

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>