їхню компетенцію, підсудність, судові штати. Звід знав інститут адвокатури.
   Звід не проводив відмінності між процесом цивільним і кримінальним. Форма процесу була обвинувальнозмагальною, вирішальну роль у ній відігравала ініціатива сторін. Водночас Звід знав і елементи слідчого процесу, зокрема як докази використовувались документи і тортури. Вельми детально розглядалися основні стадії процесу.
   Зрештою, цей Звід був типовим кодексом феодального права, яке забезпечувало економічне панування українських феодалів — козацької старшини і шляхти.
   Спроби упорядників Зводу затвердити самоврядування України не вдалися, тому що царський уряд суворо стежив, щоб на Україні зберігалася влада Росії.
   Оскільки Звід не задовольнив потреби України у всебічному правовому урегулюванні її суспільноекономічного і політичного життя, то в Україні були зроблені нові спроби систематизації права.
   Генеральний суддя Ф. Чуйкевич уклав збірник «Суд и расправа в правах малороссийских...». Бунчуковий товариш, він багато років служив у Генеральному суді, але не був ученим, нічого нового, оригінального він не пропонував. Це була лише нова спроба систематизації українського права. «Суд и расправа» створювалися поступово. В основному збірник був завершений в 1750 p., а остаточно — в 1758 р. Головне джерело — Великий Литовський статут 1588 p., Магдебурзьке право (Саксонське Зерцало і Порядок). Чуйкевич був добре обізнаний також із законодавством гетьманів України й указами російського уряду, широко використовував статті Б. Хмельницького, Д. Многогрішного, Д. Апостола тощо.
   Цю свою працю Чуйкевич присвятив гетьману Розумовському. Однак вона призначалась не тільки для нього, а й «въ прекращение горькой въ судах волокиты» і «въ полезное употребленіе малорос1янамъ». Ця праця мала велике значення для потреб практики.
   Метою праці Чуйкевича було створення системи статутових судів на зразок судової системи

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>