азначений період судові функції в Україні здійснювали: цехові, мирові, третейські, а також ярмаркові суди.
   У середині XVIII ст. в Україні назріла необхідність у судовій реформі, мета якої полягала у забезпеченні соціальноекономічних вимог старшини та шляхти, що прагнули зрівнятися у правах з російським дворянством. Судова реформа за їхнім задумом мала зрівняти у підсудності усі прошарки панівного класу, обмежити компетенцію Генерального військового суду як першої інстанції для вищої старшини, відокремити розгляд цивільних та кримінальних справ і, нарешті, спростити судову систему. З'їзд козацької старшини у Глухові постановив підтримати цю реформу.
   Після її проведення склалася нова система загальних судів — земські, міські, підкоморські. Генеральний військовий суд став апе ляційною інстанцією для новоутворених судів.
   Земські суди було створено в усіх повітах Лівобережної України. До їх складу входили земський суддя, підсудок, писар. Усі вони були з числа козацької старшини. З 1768 р. заборонялося обирати до складу земського суду рядових козаків. Члени земського суду, вступаючи на посаду, присягали (давали «клятвенное обещание»). Земські суди розглядали спори про право на власність, на спадщину. У 1831 р. їх було ліквідовано.
   Міські суди — фактично були тими самими полковими судами, які діяли в усіх полкових містах. Міський суд складався з полковника, міського судді, кількох полкових старшин (не більше трьох), судового писаря. Суди розглядали виключно кримінальні справи про вбивство, зґвалтування, крадіжку, хабарництво, розбій та ін. Важливі кримінальні справи, що стосувалися інтересів імперії, передавалися на розгляд у Преображенський приказ, таємну канцелярію, пізніше у Вищу таємну раду і Таємну експедицію. Міські суди діяли до 1782 р.
   Підкоморські суди створювалися по всіх повітах. Склад суду — підкоморій та комірник. Підкоморій обирався. Його кандидатуру визначав

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>