омічну основу Боспору становило розвинуте землеробство, яке не тільки давало продукти харчування для власного населення, а й забезпечувало значний експорт хліба та інших сільськогосподарських продуктів. Густа мережа сільських поселень покривала його територію. Родючий грунт сприяв успішному веденню зернового господарства, городництва, вирощуванню садів. Жителі Боспору до III ст. до н. є. перетворили виноградарство в одну з основних галузей господарства, а виноробство — у добре розвинуте товарне виробництво. Розвивалося також тваринництво, велике значення мало рибальство. У містах процвітало ремісниче виробництво, що досягло у багатьох галузях високого рівня. Одним із провідних ремесел стало керамічне. Серед боспорських майстрів були металурги, які обробляли залізо й бронзу, каменярі, теслі, ткачі та представники інших професій. Надзвичайно розвинутим було ювелірне виробництво. Ніде в античному світі немає такої кількості чудових виробів ювелірного мистецтва, як у Північному Причорномор'ї.
   Різноманітними були торговельні зв'язки Боспору. Основу боспорської торгівлі становив експорт зерна, передусім в Афіни та інші міста материкової й острівної Греції. Крім хліба, Боспор вивозив худобу, шкіру, рабів. В обмін на ці товари держави Греції відправляли до Боспору вино, маслинову олію, металеві вироби, дорогі тканини, дорогоцінні метали та ін.
   З IV ст. до н. є. Боспор стає основним постачальником античних товарів у північночорноморські степи.
   Активна зовнішня й внутрішня торгівля, яку вів Боспор, вимагала створення власної монетної системи. Пантикапей почав карбувати власну срібну монету ще в VI ст. до н. є., інші боспорські міста — у V ст. до н. є. Надалі право власного карбування було закріплено тільки за Пантикапеєм, срібна та золота монети якого стали загальнодержавними.
   Досить виразно виявлявся у Боспорському царстві поділ на рабовласників і рабів, вільних і невільників.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>