я був другою після кошового отамана посадовою особою в Запорізькому війську. Його основний обов'язок — здійснення суду над козаками. Крім цього, він періодично виконував обов'язки скарбника, призначав начальника артилерії і навіть заміщав кошового отамана як наказний отаман.
   Військовий писар завідував канцелярією і вів усі письмові справи війська: надсилав накази по куренях і паланках, здійснював усі розрахунки, приймав укази і послання, що надходили на його ім'я.
   Військовий осавул пильнував за дотриманням козаками порядку в Січі, а під час воєнних дій у військових таборах стежив за виконанням судових рішень кошового отамана і військової ради, як у межах самої Січі, так і в паланках, провадив дізнання щодо злочинів, які були вчинені на території Січі, заготовляв продовольство для війська на випадок війни, приймав і за розпорядженням кошового отамана розподіляв хлібне і грошове забезпечення козакам, відав охороною кордонів та ін.
   Після запорізької військової старшини йшли курінні отамани. Посада курінного отамана також була виборною. Курінними отаманами обирали людей здібних, хоробрих, рішучих, часто з числа колишньої військової старшини. Обрання курінного отамана було внутрішньою справою певного куреня і виключало втручання у цей процес козаків інших куренів. Курінний виконував у Січі функції інтенданта: його прямим обов'язком було забезпечення козаків усім необхідним (продовольством, паливом тощо), а також збереження грошей і майна козаків у курінній скарбниці.
   Оскільки курені були одночасно й військовими одиницями, з яких складалося запорізьке «товариство», всі обов'язки, пов'язані з несенням служби, виконувалися з урахуванням належності козака до певного куреня і за нарядом курінного отамана.
   За військовою старшиною йшли військові чиновники, головним завданням яких було надання допомоги посадовим особам військової старшини у виконанні їхніх обов'язків. Військовий

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>