були смертна кара, відсікання правої руки, вигнання. Тривалий час у скіфів зберігалася кривава помста.
   Можна вважати, що справи про злочини, які не порушували основ царської влади і взагалі інтересів держави, розглядалися у порядку змагального процесу. Однак щодо найнебезпечніших злочинів провадився розшуковий процес.
   У III ст. до н. є. з послабленням скіфської могутності чільна роль у політичному й культурному житті величезної території Півдня України належить сарматам. З І ст. до н. є. античні автори називають розташовану на цій території державу уже не Скіфією, а Сарматією. Найменування «сармати» — збірна назва різних племен, серед яких основними були аорси, сіраки, роксолани, язиги, алани, котрі очолювали великі союзи племен. У сарматів відбувався розклад родового ладу, класоутворення та посилення племінної знаті. У них існувала приватна власність на худобу, що була головним багатством сарматів. У перші століття н. є. частина сарматів перейшла до осілості й займалася землеробством. Значну роль у домашньому виробництві сарматів відігравала праця рабів, яких вони захоплювали під час воєн.
   Постійні грабіжницькі війни, що їх вели сармати, посилили владу вождя — «царя», навколо якого групувалася військова дружина. Вже в останні століття до н. є. сармати являли собою велику політичну і воєнну силу. Вони вели дипломатичні переговори з главами європейських держав, брали участь у міжнародних договорах та воєнних союзах. Проте родоплемінний лад у сарматів утримувався досить стійко, і у своєму політичному розвитку вони не перейшли до створення єдиної держави.
   Сарматський період завершився на території сучасної України внаслідок експансії гунів у 375 р. н. є.
   § 2. Античні містадержави.
   § 2. Античні містадержави.
   Численні осілі та кочові племена, що населяли Північне Причорномор'я, вступаючи у торговельні, воєннополітичні відносини з античними державами Середземномор'я,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>