і умови ГалицькоВолинської Русі в XIII ст..
   Збереглися документи юридичного характеру, складені у XIV ст. (грамоти, договори, а серед них і міжнародноправові, поручництво тощо). Ці документи містять переважно відомості про окремі особливо важливі інститути права власності та зобов'язального права. Зокрема, значний інтерес викликає грамота Олехно Ромашковича про передачу майна Григорію Тункелю, складена ЗО січня 1347 р. У ній ідеться про те, що придбане внаслідок купівлі поле Григорій може і «продати», і «отдати» (подарувати), і «променити» (обміняти), і використати для своєї мети, «где будет его воля, никому ничим непенно». Безперечно, що для складача цього документа здійснення перелічених у ньому операцій із земельним володінням в умовах XIV ст. було явищем звичайним, зрозумілим. Зміст грамоти свідчить про поширення дарування землі, сіл, садиб, млинів.
   v Поширеним був і договір купівліпродажу рухомого майна, що свідчить про розвиток товарногрошових відносин, а також договір обміну. У грамотах згадується і про заставу рухомого майна. Часто право власності на майно, придбане за угодою, підтверджувалося спеціальною князівською грамотою. Поширеним був договір позики, який нерідко ставав кабалою для тих, хто позичав гроші, продукти, бо взяте мало повернутися з відсотками. Будьяких вказівок про правові акти, якими керувалися складачі грамот, у самих грамотах немає. Вважаємо, що за основу бралися норми Руської Правди, що були чинними в князівствах та землях ПівденноЗахідної Русі в період феодальної роздробленості.
   Окремі відомості про правові норми цього періоду збереглися в літописах. У них можна знайти згадки про міжнародні договори, законодавчу діяльність князівств та деякі нові моменти в галузі кримінального права. Зокрема, з тексту Іпатіївського літопису випливає, що в ГалицькоВолинській землі окремо розглядався такий вид злочину, як змова проти князівської влади. У 1245

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>