кі дійшли до нас, уривчасті і, як правило, посередні, дали змогу дослідникам зробити висновок, що в часи феодальної роздробленості поряд із застосуванням насамперед законодавчих збірників періоду Київської Русі створювалися й нові. До того ж зроблено припущення про існування збірника постанов про правосуддя.
   Дослідники одностайні в тому, що в усіх князівствах і землях Русі, як і в перший період феодальної роздробленості, після ординської навали залишалися чинними норми Руської Правди, Життєстійкість Руської Правди визначалася тим, що вона була збірником феодального права, а її норми активно сприяли захисту та зміцненню феодального правопорядку, забезпечували правові умови для подальшого закабаления селян. її норми відображені в пам'ятках права ГалицькоВолинської Русі, Новгорода і Пскова, усієї ПівнічноСхідної Русі, а також Великого князівства Литовського. В подальшому норми Руської Правди стали одним із джерел Судебника 1497 р.
   В усіх князівствах ПівденноЗахідної Русі в період феодальної роздробленості чинними були норми церковних статутів князів Володимира та Ярослава. Але й вони зазнали деяких змін. З'явилися, наприклад, такі редакції церковного статуту князя Ярослава, які посилювали санкції, встановлені на основі принципів феодального правапривілею. Інтереси панівного класу захищалися в таких збірниках права, як «Кормча» і «Номоканон», які включали запозичені з Візантії церковні правила.
   «Кормчі» застосовувалися церковними судами, зокрема, наприкінці XII ст. На землях ПівденноЗахідної Русі під час вирішення судових справ використовувалися також збірники, що мали назву «Мерил праведних», які містили витяги з візантійських правових актів, церковних статутів, а також норм Руської Правди.
   Серед поодиноких документів юридичного характеру, створених у період, що розглядається, для повнішого відображення системи права важливими є чотири правові пам'ятки ГалицькоВолинської

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>