никами, підтримували князівську владу настільки, наскільки вона була виразником інтересів феодалів у боротьбі з пригнобленим населенням, захищала їхні земельні володіння. В окремі періоди ГалицькоВолинської Русі значення князівської влади настільки принижувалося, що князі практично не могли розпочати жодної значної політичної акції без відома і підтримки бояр. Це дає підставу вважати цілком переконливим судження про те, що в ГалицькоВолинській Русі існувала така форма правління, як феодальна монархія з сильними олігархічними тенденціями місцевого боярства.
   Зростаючий авторитет боярської ради пояснюється силою об'єднаного боярства. Як постійний державний інститут боярська рада діяла в ГалицькоВолинській землі вже в першій половині XIV ст. До її складу входили знатні та великі бояриземлевласники, галицький епископ, суддя князівського двору, деякі воєводи та намісники. Боярська рада скликалася з ініціативи самого боярства, але інколи і за бажанням князя. Однак князь не мав права скликати боярську раду за своєю ініціативою без урахування думки бояр. Очолювалася рада найвпливовішими боярами, які намагалися обмежити діяльність князя. У період князювання Юрія II боярська олігархія настільки посилилася, що найважливіші документи підписувалися великим князем тільки спільно з боярами. Формально не будучи вищим органом влади в ГалицькоВолинській землі, боярська рада, однак, відіграла велику роль у політичному житті цієї землі. Позиція боярської ради посилювалася ще й тим, що до її складу входили передусім бояри, які обіймали важливі посади в системі управління ГалицькоВолинською землею.
   У ГалицькоВолинській землі, як і в інших великих князівствах Русі того часу, набула поширення складна двірськовотчинна система управління. Тут мав місце більш прискорений, порівняно з іншими руськими князівствами, процес переростання двірськовотчинних посад у двірські чини. Особи, які обіймали посади

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>