кож духовні феодали — єпископ, ігумени. Дума мала великий вплив на політику князя.
   Під час здійснення своїх функцій князь спирався на численний адміністративний апарат. Вищими посадовими особами в апараті центрального управління князівств і земель Русі були двірські, конюші, стольники. Будучи двірськими чинами, особистими агентами князя в його домені, вони керували певною галуззю управління всього князівства і водночас здійснювали і загальне управління територіями, пов'язаними з цією галуззю. Наприклад, конюший управляв землями, на котрих населення займалося конярством. Поява в центральному апараті управління вказаних посадових осіб свідчить про розвиток двірськовотчинної системи управління.
   З числа бояр і дружинників князь призначав для управління окремими територіями посадників, тисяцьких, воєвод. У їхньому підпорядкуванні перебували тіуни, вирники, отроки, дитячі, мечники та інші особи, котрі допомагали представникам князівської адміністрації здійснювати адміністративні та судові функції на місцях.
   Характерною рисою управління залишалася система «кормління», за якої частина прибутків від волостей, що їх збирали агенти центральної влади князівства, йшла їм на «корм». Про судові збори як про одне з джерел утримання представників адміністративносудової влади свідчать, наприклад, статті 9, 20, 74, 107, 108, 114 Поширеної правди.
   Певна роль у місцевому управлінні належала сільській общині, яку князівська адміністрація мобілізовувала на збирання податків, для виконання усім «миром» деяких поліцейських функцій (виловлення збіглих холопів, розшук убивць, татя та ін.).
   Збройні сили в князівствах визначалися ієрархією земельної власності. Об'єднання збройних сил кількох князівств Русі було можливим тільки у разі фактичного збігу інтересів їхніх правителів. Хоча збройні сили Русі періоду феодальної роздробленості стали дещо слабшими, ніж вони були в ранньофеодальний період,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>