початку XIII ст. на Русі дослідники характеризують як надто напружену.
   Державний лад. Зумовлені поступовим розвитком продуктивних сил зміни соціальної структури та загострення класової боротьби посилили вплив економічного базису на політичну надбудову і викликали в ній настільки значні перетворення, що деякі дослідники навіть вважають, що з'явилася її нова форма. У період феодальної роздробленості Русь за формою устрою являла собою комплекс напівсамостійних державних утворень. На думку деяких учених, Давньоруська держава цього періоду — це своєрідна феодальна федерація.
   Зазнала змін і форма правління Давньоруської держави. У XII— XIII ст., аж до навали Батия, встановилася нова форма правління, за якої київський престол став об'єктом колективного сюзеренітету найсильніших князів. М. С Грушевський не без підстав писав, що ці відносини сюзеренітетувасалітету в умовах феодальної роздробленості прикривалися формою сімейнородових відносин. Вони скріплювалися писемними договорами, в тому числі хресними і присяжними грамотами, клятвами, дарунками, а в окремих випадках — взяттям заложників з числа найближчих родичів одного або двох князів — сторін в укладеній угоді.
   У цей період Давньоруською державою правив не стільки великий київський князь, скільки увесь князівський рід. Цю думку підтримують і ті вчені, котрі вважають, що політичне змагання князівських династій у Русі, а також страх боярства перед посиленням князівської влади (хоч водночас вони і розуміли її необхідність для охорони їхніх інтересів) сформували у середині XII ст. систему дуумвірату — одночасного співправління в Києві князів з двох найсильніших династій, які не бажали поступатися першістю один одному. Співправителями були, наприклад, Ізяслав Мстиславич і В'ячеслав Володимирович, В'ячеслав Володимирович і Ростислав Мстиславич та ін.
   Таке правління позитивно впливало на розвиток політичного життя Русі XII—XIII

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>