з чиєї вини, як записано літописцями в хроніці 1132 р., «разьдрася вся Русская земля...». Не випадково значного поширення в політичній сфері набули програми загальноруської єдності, які висувалися і в Києві, і в ГалицькоВолинському князівстві, і в інших політичних центрах, зокрема це особливо виявлялося у ВолодимироСуздальському князівстві. Прискорення соціальноекономічного розвитку поступово створювало матеріальні передумови для відновлення політичної єдності Русі.
   Феодальна роздробленість як нова стадія розвитку феодалізму спершу сприяла прогресивному розвитку Русі. Проте вона мала також негативні наслідки в умовах, коли над Руссю нависла загроза зовнішньої небезпеки. На початку XIII ст. посилився процес дроблення Русі, в чому не останню роль відігравав внутрішньополітичний чинник. Зі складу великих князівств виділилися нові уділи, з'явилося близько п'ятдесяти окремих князівств та земель. Зовнішньою формою цього процесу виступає заздалегідь розроблений порядок розподілу феодалами володінь між усіма спадкоємцямисинами. Настає справжня роздробленість. Нові, в тому числі й митні, кордони ослаблювали економічні зв'язки між князівствами та землями Русі.
   Неодмінним супутником роздробленості стали нескінченні кровопролитні феодальні війни («усобиці») за землю, робочі руки, політичний вплив. Руйнувалися продуктивні сили, відбувалося масове розорення господарств трудівників. Військові сили дедалі більше розпорошувалися. Усобиці в конкретноісторичних умовах справді стали, за влучним висловом сучасника, «погибелью земли Русской». Вторгнення орд Батия поставило під сумнів не тільки єдність Русі, а й саме її існування.
   Суспільний лад. У XII—XIII ст. зберігалися спільні для всіх частин Русі писи економічного побуту. Тотожною в усіх князівствах та землях була й суспільна структура. Давньоруське суспільство в період феодальної роздробленості складалося з двох основних антагоністичних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>