встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
   Законодавство визначає певне коло обставин, які не потребують доказування в суді:
   Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Однак вони не потребують доказування лише тоді, коли суд визнає їх такими. Як правило, це події, вони мають свої межі. Важливим є їх суб'єктивний склад, і тому необхідно, щоб вони були відомі не тільки учасникам, а й суду. Якщо такі факти будуть, то суд виносить про це ухвалу. Преюдиціальні факти - факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Правові презумпції -- специфічні норми права, які передбачають відповідні факти і правила поведінки, що базуються на більшій мірі достовірності і досвіді, перевіреному фактами. Презумуємі факти є заперечуваними і можуть бути спростовані зацікавленими особами.
   Залежно від характеру зв'язку змісту доказів з фактами, які необхідно встановити, докази поділяються на:
   прямі - які безпосередньо вказують на факт, що має значення для справи (розписка, акт тощо); непрямі - які прямо не вказують на обставини, а встановлюють побічні факти, які в сукупності дозволяють зробити правильний висновок про обставини у справі (квитанція про поштовий переказ тощо).
   Письмовими

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-103 * збірник літератури * >>>далее>>>