Постійно діючий ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД при ВГО ПРАВО та ОБОВ'ЯЗОК

Проблемні моменти процесуального статусу третіх осіб у господарському процесі

Спеціально для
Постійно діючого ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ при ВГО "ПРАВО та ОБОВ'ЯЗОК"

  

Світлана ПРИЙМАК
Дмитро ЗЕНКІН

            Як відомо, основними учасниками судового процесу є сторони, тобто позивач і відповідач. Судова практика, що зараз існує з питання про право третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на отримання від апелянта апеляційної скарги, не відповідає вимогам чинного господарсько-процесуального кодексу України та порушує процесуальні права цих осіб. Ігнорування законних прав таких специфічних суб'єктів господарського процесу, як треті осіби без самостійних вимог, не сприяє забезпеченню принципу законності в господарському процесі. Видається доцільним, як я вважаю, нагадати, що відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Як може здаватися спочатку, і щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, питання вирішене чітко: відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Аналізуючи господарсько-процесуальний закон, можна припустити, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову. Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є також сторонами у процесі із усіченим складом процесуальних прав, тому щодо тих процесуальних прав, які вони мають, користуються рівними правами із іншими учасниками процесу (ст. 22 ГПК України). Й при цьому процесуальне право на отримання апеляційної скарги з переліку цих прав не виключене. Тому законодавцеві й не потрібно було в ст. 94 ГПК України прямо вказувати на нього, оскільки ця норма є відсилочною – до ст. 22 та 27 ГПК України.

Світлана ПРИЙМАК та Дмитро ЗЕНКІН
ЮФ «Справедливість»