ПОТЯГ ЖИТТЯ

  від 03.06.2008р.

Дмитро ЗЕНКІН

        Ще у ХІХ ст. польський поет Ц. Норвідові сказав: «Людина, щоб бути щасливою, має знати:

-  на що жити;

-  для чого жити;

-  за що вмерти.

Відсутність однієї з цих складових веде до драми. Відсутність двох-до трагедії.»

Якби там не було, а серед основних чинників людського щастя є задоволення людських потреб. Проте, сьогодні життя в Україні можна порівняти із швидкоплинним потягом, який везе пасажирів «вищого» та «другосортного» ґатунку до кінцевої мети.

Перші користуються всіма пільгами, на які тільки спроможна людська уява, не гребуючи при цьому нічим, навіть болем, стражданнями, кривдою, які спричиняють тим, хто, сподіваючись на їх порядність, чесність, справедливість, надав їм можливість посісти ці місця у «вищому» класі. Страшно, проте вони ще й хизуються своєю недоторканістю, отримуючи в тяжкий для країни час неймовірні зарплати, пільги, купуючи маєтки та навіть цілі острови за кордоном;  їх діти навчаються в найдорожчих навчальних закладах, жирують в дорогих клубах та ресторанах, роз’їжджають на шикарних авто, відпочивають на вишуканих курортах.

Інші ж на повну пожинають плоди страшної економічної кризи, опинившись один на один із своєю бідою.

Але справа в тім, що кінцевої зупинки ніхто ще не відміняв, і, як показала історія, вона буде такою, на яку кожен з нас заслуговує.

 

Дмитро ЗЕНКІНЮФ «Справедливість»