но однорідні суспільні відносини. Інститути поділяються на галузеві та міжгалузеві, прості та складні, регулятивні та охоронні.
   Норма права — загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки людей, що має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою для регулювання суспільних відносин і забезпечується її авторитетом.
   Характерні риси системи права'.
   • розкриває внутрішню побудову, організацію права, співвідношення його структурних елементів;
   • має об'єктивний характер, відображає реальний стан суспільних відносин;
   • складові елементи системи права відповідають усім вимогам системності, а також підлягають процесам інтеграції та диференціації;
   • як цілісне структурне утворення, система права має риси єдності, відмінності, взаємодії та узгодженості складових елементів, здатності їх до поділу; обумовленості матеріальними умовами життя суспільства, об'єктивними потребами та інтересами соціального прогресу.
   Єдність правових норм, що об'єднуються у складну конструкцію, поділену за принципом ієрархії на певні правові утворення, пояснюється:
   1. Єдністю державної волі.
   2. Єдністю правової системи.
   3. Єдністю механізму правового регулювання та принципів
   права.
   4. Єдністю кінцевих цілей та завдань, які стоять перед суспільством.
  
   § 2. Основи та принципи побудови системи права
  
   Основою побудови системи права прийнято вважати два критерії, що їх використовують у їх єдності і взаємодії — предмет і метод правового регулювання та які виступають як системоутворювальний фактор.
   Предмет правового регулювання — сукупність соціальних відносин певного виду, що підлягають правовому регулюванню. У структуру предмета входять: суб'єкти та їх поведінка, явища навколишнього

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>