чна функція вказує на здатність права забезпечувати функціонування та динамічний розвиток суспільних
  відносин, створювати підстави для виникнення нових видів соціального зв'язку.
   Охоронна функція розкриває спрямованість права на охорону відповідної системи суспільних відносин, на забезпечення їх недоторканності з боку правопорушників, на недопущення правопорушень, зменшення або усунення щодо них всякої небезпеки, а також здатність поновлення відносин, відшкодування збитків.
   Структура права — внутрішня побудова, спосіб організації взаємозумовлених та взаємодіючих елементів. За структурою розрізняють такі елементи: матеріальне та процесуальне право; регулятивне та охоронне; приватне та публічне.
   Матеріальне право — сукупність правових норм, за допомогою яких держава впливає на суспільні відносини шляхом прямого безпосереднього правового регулювання. Норми матеріального права закріплюють форми власності (юридичний стан майна та осіб), визначають порядок утворення та структуру державних органів, правовий статус громадян, юридичних осіб тощо.
   Процесуальне право — частина норм правової системи, що регулюють відносини, які виникають у процесі розслідування злочинів, розгляду та вирішення кримінальних та цивільних справ. Процесуальне право походить від матеріального та обслуговує його інтереси. Головні ознаки процесуального права: відносна незалежність від системи матеріального права, об'єктивна зумовленість існування, єдність та диференціація процесуальних норм на галузі та інститути, внутрішня узгодженість та несуперечність складових елементів системи.
   Регулятивне право — система правових норм, що регулюють поведінку суб'єктів права шляхом розподілу між ними юридичних прав та обов'язків,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>