вілізованими засобами соціальна злагода, мирне вирішення суперечностей, що виникають чи можуть виникнути.
   Кінцевою метою соціальної держави є:
   • досягнення соціальної демократії, що полягає в реалізації влади народу і забезпеченні людині і громадянину всіх прав, свобод і законних інтересів та виконання усіма суб'єктами права своїх обов'язків;
   • ліквідація всіх форм гноблення, дискримінації, расизму, експлуатації людини людиною;
   • гарантування усім людям рівних умов вільного розвитку і розвитку кожної, окремої особи;
   • досягнення цих та інших цілей мирним шляхом, політичними методами;
   • модернізація виробництва і поступовий перехід до ринкових відносин та ін.
   Поняття «соціальна держава» виникло у повоєнні роки. Ним називали держави сучасного демократичного типу в умовах відносної стабільності і розвинутої економіки. Цим терміном підкреслювалася здатність такої держави забезпечувати своїм громадянам (народові) соціальні, політичні, економічні та інші права. Одним із засновників теорії соціальної держави був М. Адлер. Він показав взаємозв'язок соціальної держави і громадянського суспільства на принципах рівності, взаємної допомоги, соціального партнерства.
  
   § 5. Анархізм, етатизм і держава
  
   Ідеї анархізму. Анархізм виник одночасно з марксизмом. Його сутність зводиться до заперечення державності. Сучасний анархізм поділяють на анархо-комунізм (повне заперечення всякої політичної влади) і анархо-синдикалізм (наявність політичної влади в руках профспілок). Основними представниками анархістських ідей були М. Штірнер, Ж. Прудон, М. Бакунін, П. Кропоткін та деякі інші.
   Теорії етатизму. Протилежністю анархізму є теорії етатизму, тобто одержавлення всіх сфер суспільного життя. Етатизація

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>