иключають загальних ознак, які присутні при розгляді всіх доктрин. До таких ознак можна віднести те, що кожне вчення про державу має: а) оціночну його частину, тобто відображає відношення того чи іншого класу чи групи людей до держави; б) методологічну основу, що характеризує ідейно-теоретичну сутність, притаманну конкретній епосі; в) теоретичний зміст вчення, тобто характеристику вирішення основних проблем теорії держави.
   Виходячи з цієї характеристики, слід відзначити, що кожна доктрина включає в себе три основні частини: а) логіко-теоретичну, філософську чи іншу основу; б) понятійно-категорійний апарат висвітлення теорії; в) програмні положення, на які спирається та чи інша теорія, оцінюючи державу.
  
   § 2. Класифікація сучасних концепцій
  
   На сьогодні існують різні класифікації концепцій про державу. Розглядають концепції, що пояснюють сутність і соціальне призначення держави. Можна розглядати місце і роль держави, ЇЇ сутність і соціальне призначення у концепціях соціологічного, юридичного спрямування, у теоріях анархізму, етатизму та ін.
  
   § 3. Характеристика держави у доктринах соціологічного спрямування
  
   До основних сучасних концепцій соціологічного спрямування належать такі:
   Теорія солідаризму. Поширилася у першій половині XX ст. Л. Дюгі (1859—1928), критикуючи марксизм на основі ідей французьких соціологів О. Конта, Л. Буржуа, Е. Дюркгейма, розвинув концепцію соціальної солідарності. Він вважав державу засобом забезпечення соціальної солідарності класів, організованою силою суспільства, яка встановлює взаємозалежність і спільність інтересів різних соціальних груп і класів. Л. Дюгі відкидав класові суперечності, політичну боротьбу й соціалістичну революцію.
   Держава загального

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>