ержави сягає ще до періоду давніх часів. У Стародавній Греції і Стародавньому Римі філософи і юристи давали визначення і класифікували за видами форми держави. Наприклад, давньогрецький філософ Платон (427— 347 р. до н. е.) визначав форму держави як правління кращих і виділяв ідеальну форму правління — аристократичну (правління одного чи кількох розумних та кращих правителів) та протиставляв їй чотири інші форми, а саме тімократію (замість розумного правителя чи правителів у державі панує лютий дух), олігархію (при владі перебувають лише багаті), демократію (правління, в якому зрівнюються рівні й нерівні і де панує свобода) і тиранію (панує тиран як представник народу та існують беззаконня, свавілля, насилля).
   Давньогрецький філософ Арістотель (384—322 р. до н. е.) форму держави визначав залежно від кількості владноможних суб'єктів (один, небагато, більшість). Він розрізняв правильні і неправильні форми держави. У правильних формах правитель має на увазі загальну користь, а в неправильних — тільки своє власне благо. До правильних форм держави Арістотель відносить монархію, аристократію і політію, до неправильних — тиранію, олігархію і демократію.
   Розвиток поглядів на форму держави у нові часи пов'язаний з думками таких італійських, французьких і німецьких учених, як Н. Макіавеллі, Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, І. Кант, Г. Гегель.
   Наприклад, І. Кант у поглядах на форми держави розрізняв форму правління (автократію, абсолютизм і демократію) і форму державного режиму (республіканську і деспотичну).
   У сучасний період форма держави — порядок організації і функціонування державної влади відносно форми правління, форми територіального устрою та форми державно-правового режиму.
  
   § 2. Форма

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>