|
го суспільства;
• відсутність жорсткої регламентації з боку держави приватного життя членів суспільства, існування розвинутої соціальної структури, яка гарантує задоволення різноманітних інтересів різних груп і верств населення;
• активна участь у суспільному житті недержавних самоврядних людських спільностей (сім'я, корпорація, господарські корпорації, громадські організації, професійні, творчі, спортивні, етнічні, конфесійні та інші об'єднання);
• визнання і матеріалізація ідей верховенства права, особливістю якого має бути поділ права на публічне та приватне, де основними ознаками останнього є орієнтація на людину власника, рівний правовий статус у цивільних відносинах інтересів державних, громадських структур і громадянина, детальне регулювання різних видів відносин у сфері підприємництва, ринкового господарювання, розвиток орієнтованих на регулювання підприємницької діяльнності нових галузей права (комерційного, банківського, вексельного) тощо.
§ 5. Правова держава та шляхи її формування
Правова держава — така держава, в якій на основі чинного права реально забезпечується здійснення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, окремих груп людей і громадянського суспільства в цілому, де держава і людина несуть взаємну відповідальність згідно з чинним правовим законом.
Основні риси правової держави:
• верховенство і панування правового закону;
• постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;
• здійснення розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову, що характеризуються як незалежні гілки влади;
• забезпечення реалізації прав і виконання обов'язків людини і громадянина;
• загальнодозволеність у відносинах особи з іншими суб'
|