ядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать армія, поліція (міліція), виправні установи, служба національної безпеки, підприємства, установи та інші організації;
   • встановлює право — загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права;
   • стягує податки, які використовуються для утримання організацій державного механізму, що не виробляють товарів і не надають платних послуг.
   У соціальне неоднорідному суспільстві влада виражає і захищає інтереси певної частини населення, носії влади організаційно відокремлені від громадянського суспільства.
  
   § 3. Нові підходи до типології держав
  
   Сучасна наука розглядає два підходи до типології держави: цивілізований і формаційний.
   Поняття «цивілізація» (від лат. civilis — гідний, вихований), має різні і часто навіть протилежні значення, а саме — це і синонім культури, рівня та ступеня розвитку матеріального і духовного світу, це також епоха занепаду культури та ін.
   Використовуючи різні тлумачення цивілізації, можна виділити такі типи держав: а) східні, західні та мішані; б) стародавні, середньовічні, сучасні; в) селянські, промислові та науково-технічні; г) індустріальні та постіндустріальні; д) локальні, особливі,сучасні та ін. Недоліки такого підходу полягають у тому, що в них не виділяється розуміння головного змісту держави, а саме те, кому належить політична влада.
   Формаційний підхід оснований на суті і соціальній належності влади і тому дає чіткіше уявлення про сутність держави і послідовність зміни історичних типів держав у процесі їх історичного розвитку.
   Історичний тип держави — це сукупність найважливіших рис держави певної суспільно-економічної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>