й суб'єкт державно-правових відносин.
   3. Розкрийте співвідношення держави і права з природою, суспільством та економікою.
   4. Розгляньте державу в політичній системі.
  
   Розділ III Загальна теорія держави
  
  
   Глава 6. Поняття і сутність держави
  
   § 1. Розуміння держави в історії державно-правової думки
  
   Розуміння держави в історії державно-правової думки можна пов'язувати з поглядами софістів, Сократа, Платона, Арістотеля, Ціцерона, Г. Греція, І. Канта, Г. В. Ф. Гегеля та ін.
   У Стародавній Греції розрізняють два покоління софістів: а) старші (Протагор, Горгій, Гіпій та ін.); б) молодші (Фрасімах, Калікл та ін.). Наприклад, Протагор вважав, що демократичний устрій суспільства є правомірним і справедливим, визнавав принцип рівності всіх людей. Закликав всіх державних діячів бути справедливими, розсудливими та благочестивими.
   Фрасімах вперше сформулював три дуже важливі висновки: а) роль насилля у діяльності держави; б) авторитарний характер політики і законів; в) панування у сфері моралі тих, у кого сила і державна влада.
   Сократ був принциповим критиком софістів. Він: а) відкидав суб'єктивізм софістів, їх апеляцію до звільненої від моральних засад сили; б) обґрунтовував об'єктивний характер моральних оцінок природи, держави і права; в) розрізняв природне і пози-тине право, відстоював законність; г) обґрунтовував тезу про те, що керувати суспільством мають професіонали; д) критикував тиранію; є) намагався обгрунтувати морально-розумні засади сутності держави.
   Платон, Арістотель і Ціцерон обстоювали правову державність. Подальші погляди на державу розвивалися у працях Г. Гроція, Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Д. Лока, О. М. Радище-ва, Б. Констана, І. Бентама та ін. Наприклад, для періоду

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-208 * збірник літератури №5 * >>>далее>>>