якісно новій основі в умовах незалежної Української держави — відзначається розширенням системи аграрноправової науки, її предмета завдяки виникненню принципово нових правових інститутів, розширенню кола аграрних суб'єктів у зв'язку з проведенням земельної та аграрної реформ, радикалізацією аграрного законодавства за умов переходу до ринкової економіки.
  Отже, становлення української аграрноправової науки характеризується певним наступництвом. Науковою базою для розробки теорії аграрного законодавства України і відповідної галузі права, окремих аграрноправових інститутів слугували наукові дослідження у сфері колгоспного й земельного права, які здійснювалися ще задовго до виникнення науки сільськогосподарського (аграрного) права України. Як бачимо, наука аграрного права України генетично пов'язана з наукою колгоспного й земельного права, а також значною мірою — з наукою цивільного права.
  Українська аграрноправова наука відігравала важливу роль у системі науки сільськогосподарського (аграрного) права колишнього СРСР у процесі становлення нової комплексної, інтегрованої та спеціалізованої галузі аграрного права, з'ясування її поняття, особливостей, способів формування, зокрема через становлення її окремих правових інститутів.
  
  § 3. Основні напрями аграрноправових наукових досліджень на сучасному стані
  3.1. Проблеми сучасного наукового правового забезпечення аграрної реформи в Україні
  
  Розвиток сучасної української юридичної науки нерозривно пов'язаний з динамікою соціальноекономічного життя в державі. Саме тому всі зміни, перетворення в соціальній та економічній сферах, що відбуваються на теренах нашої держави, так чи інакше зумовлюють напрями й зміст науковоправових досліджень в Україні. Водночас юридична наука повинна відігравати роль тієї рушійної сили, яка програмує та спрямовує розвиток законодавства й права в цілому, а тому — покликана

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-610 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>