ва, не заперечували існування науки аграрного права, а також потреби в такій навчальній дисципліні. Це мало істотне значення для розвитку аграрноправових досліджень.
  Як бачимо, складність і новизна проблеми зумовили аналіз (на етапі становлення аграрноправової науки) переважно загальнотеоретичних проблем аграрного права.
  Наприкінці 70х і на початку 80х рр. XX ст. ученимиюристами колишнього СРСР було розроблено значну кількість праць, присвячених теоретичним проблемам аграрного права, його предмету, методу, а також аграрному законодавству як основі формування відповідної галузі права та ін. Серед російських авторів, які досліджували загальнотеоретичні засади аграрного права на етапах його становлення, варто згадати М. І. Козиря, Г. Ю. Бистрова, І. Ф. Казьміна, В. В. Петрова, А. А. Денисова, 3. С. Беляеву, О. А. Кічатову, Ф. М. Раянова, К. А. Шайбекова, Г. В. Чубукова та ін.
  На особливу увагу заслуговують праці М. І. Козиря, В. В. Петрова, А. А. Денисова, Ф. М. Раянова, 3. С. Бєляєвої, Г. Ю. Бистрова, К. А. Шайбекова, в яких поєднується розробка загальнотеоретичних і конкретних (практичних) проблем правового регулювання сільського господарства. У складному процесі становлення наукових засад нової галузі сільськогосподарського (аграрного) права важливу роль відігравали не лише погляди тих авторів, які послідовно запроваджували ідею нової галузі права, а й її противників. У цьому плані істотне значення мали праці І. Ф. Казьміна, присвячені теорії джерел сільськогосподарського законодавства, публікації І. Ф. Панкратова і В. 3. Янчука (УРСР) та деяких інших учених, які не заперечували галузевого існування сільськогосподарського законодавства та науки сільськогосподарського права.
  В УРСР, починаючи з 70х рр., наука аграрного права досліджує також загальнотеоретичні проблеми аграрного права та різні сторони механізму правового регулювання суспільних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-610 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>