правовідносини мають свої особливості, зумовлені як їх змістом, так і методами їх регулювання. Зокрема, внутрішньогосподарські відносини, на відміну від зовнішньогосподарських відносин, регулюються переважно локальними актами суб'єктів аграрного господарювання, тим часом як зовнішні аграрні правовідносини — переважно нормативноправовими актами органів державної влади.
  Внутрішні аграрні правовідносини. За змістом внутрішні аграрні правовідносини поділяють на відносини між підприємством і його членами чи працівниками, між підприємством та його структурними (виробничими) підрозділами, трудові і земельні правовідносини, майнові відносини, організаційноуправлінські відносини.
  Зміст правовідносин між аграрними підприємствами та їх членами (учасниками) становить сукупність їх взаємних суб'єктивних прав і обов'язків, які виникають у зв'язку зі здійсненням організаційноуправлінської і виробничогосподарської діяльності. До цієї групи правовідносин належать відносини з приводу задоволення матеріальних інтересів працівників (щодо розподілу прибутків і виплати
  29
  
  дивідендів т^Щ°)> соціальнопобутових та інших потреб (фінансування індиві/ІУального житлового будівництва, надання послуг з водо, газо, ен№гопостачання тощо).
  Трудові правовідносини ґрунтуються або на членстві у сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах і регламентуюті'ся локальними нормативноправовими актами, або на трудовом/ договорі і регулюються нормами трудового права.
  Трудові ііравовідносини за своїм характером і змістом поділяють на: відн?сини Щ°Д° організації та дисципліни праці; відносини щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку; відносини щодо оплати праці;

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-212 * збірник літератури №26 * >>>далее>>>