.
  Серед законів як джерел земельного права особливе місце посідає Земельний кодекс України. Він є загальногалузевим кодифікованим спеціалізованим законом у системі законодавства України, а в системі земельного законодавства—основним.
  Цей закон покликаний стати інтегруючою і цементуючою основою для становлення і розвитку земельного законодавства. Його мета не зводиться до вичерпної, повної і детальної регламентації всіх без винятку земельних відносин. У зв'язку з цим у ньому, поряд з нормами прямої дії, містяться і відсильні норми.
  Земельний кодекс є тим законодавчим актом, який покликаний конкретизувати й деталізувати основні положення Конституції України у сфері регулювання земельних відносин та визначити основні положення інститутів земельного права.
  У ньому закріплено публічноправове значення земельних відносин. Щодо регулювання відносин земельної власності, то їх правова регламентація здійснюється саме Земельним, а не Цивільним кодексом. Як справедливо підкреслюється у літературі2, це фактично перемога земельноправової концепції зазначених відносин, яка створює можливість повніше і всебічно враховувати особливості землі як
  1 Законодавчій практиці України відомі й деякі Інші нормативно
  правові акти, які мають силу закону. Йдеться, зокрема, про земельно
  правові декрети Кабінету Міністрів України. — Докладніше про це див.:
  Кулинич П. Ф. Джерела земельного права / Земельне право: Підручник
  для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів. / За ред.
  В. І. СемчикаіП. Ф. Кулинича. — К.: ІнЮре, 2001. — С. 70—71.
  2 Титова Н. Новий Земельний кодекс України: позитивні та негатив
  ні аспекти. — Право України. — 2002. — № 4. — С. 70.
  
  
  
  48
  
  4 — 4123
  
  49
  
  
  об'єкта правових відносин. Такий підхід не виключає застосування до

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-433 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>