18 грудня 1990 р.3, Указ Президента України «Про основні напрями земельної реформи в Україні» від ЗО травня 2001 р.4 та ін.
  Суспільні земельні відносини регулюються також нормативноправовими актами, основне призначення яких полягає у регламентації інших суспільних відносин: екологічних, містобудівних, адміністративних та ін. Ці нормативноправові акти регулюють більш широкий спектр суспільних відносин, у тому числі вони містять і правові норми, присвячені регулюванню певних земельних відносин. З цих актів складається друга група. До неї входять, зокрема, закони України «Про основи містобудування» від 16 листопаді 1992 р.5, «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р.6, «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р.7, «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 Р.8, «Про Генеральну схему планування території України» від 7 лютого 2002 р.9, «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 р.10 та ін.
  Особливістю джерел земельного права України є наявність кодифікованого законодавчого акта, ядра вітчизняного земельного законодавства — Земельного кодексу України. Ця своєрідна «земельна Конституція» Української держави як основний акт національного земельного законодавства започаткувала принципово новий етап розвитку земельного законодавства. Земельний кодекс, створюючи ідеологічну й методологічну базу формування земельного законодавства на найближчу перспективу, закладає підвалини для подальшої нормотворчосгі у сфері
  1 Земельне законодавство України: 36. нормативних актів, судової
  та арбітражної (господарської) практики: У 2 кн. / За ред. А. С. Данилен
  ка, Ю.Д. Білика та Ін. — К.: Урожай, 2002.— Кн. 1.— С. 304.
  2 Там само. — С. 419.
  3 Там само. — С. 580.
  4 Там само. — С. 667.
  5 Там само. — С. 333.
  6 Там

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-433 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>